У процесі навчання і при здачі іспитів велику роль грає, по-перше, знання або, точніше, розуміння того, що треба робити, і, по-друге, вміння це робити.

      Тому вчителям слід активніше вводити тестові технології в систему навчання, адже не даремно говорять, що «не можна навчитися плавати, стоячи на березі». Такі тренування з виконання тестових завдань учнями дозволять реально підвищити тестовий бал. Знаючи типові конструкції тестових завдань, учень під час іспиту практично не витрачатиме час на виконання інструкції. Під час таких тренувань формуються відповідні психотехнічні навички саморегуляції і самоконтролю.           

      Важливо репетирувати ще й тому, що в психології відомий такий факт: якщо запам'ятовування інформації та її відтворення відбуваються в подібних умовах, то відтворення буде більш успішним.

            Викладачі зазвичай пояснюють провал на іспиті низьким рівнем знань учнів. Так, добре знання матеріалу необхідне для успіху, але це знання потрібно ще й продемонструвати, причому саме тоді, коли потрібно. Занепокоєння і тривога в ситуації іспиту можуть бути ще більшими ворогами, ніж не саме блискуче знання предмета.
      Впевненість у собі - це занадто серйозна річ, яку при всьому бажанні вже неможливо сформувати протягом часу, що залишився  до іспиту . Для розвитку в учнів впевненості в собі можуть проводитися тривалі психологічні тренінги та спеціальні консультації для батьків. У Ваших можливостях навчити учня впоратися з зайвим хвилюванням при підготовці до здачі іспитів. Як це можна зробити?

          1. Якщо напередодні іспиту учень постійно думає і говорить про провал, порадьте йому постаратися не думати про погане. Звичайно, це буде важко. Опишіть йому картину майбутньої легкої і вдалої відповіді. Нехай він частіше і сам уявляє собі образ «бажаного майбутнього» в усіх подробицях - як він, хвилюючись, входить в клас, сідає на місце. І тут страх пропадає, всі думки ясні, відповіді чітко представляються впевненої в собі людині. Розкажіть учням, як Ви оцінюєте їхні думки про можливий провал - вони не тільки заважають готуватися до іспиту, створюючи постійну напругу, але й дозволяють учневі готуватися «абияк», адже все одно попереду чекає невдача.

       2. Якщо хвилювання все ж не полишає випускника, то запропонуйте йому прийом, названий «доведення до абсурду». Головне завдання - якомога сильніше налякати себе. Добре займатися цією вправою удвох - налякати один одного посильніше. Цей прийом обов'язково приведе Вас обох до думки, що боятися насправді нічого і не все так жахливо. До речі, якщо старшокласник вражає Вас кам'яним спокоєм - це не так вже й добре. Відсутність деякого хвилювання на іспиті часто заважає хорошим відповідям.

       3. Якщо учень заздалегідь розглядає екзаменаторів як своїх ворогів, нічого доброго з цього не вийде. Поговоріть з песимістом, поясніть йому, що всі викладачі теж здавали іспити і пам'ятають свої відчуття. Навіть якщо екзаменатор здається похмурим і непривітним - можливо, він просто демонструє свою строгість, об'єктивність і неупередженість.

       4. А чи пам'ятаєте Ви, як вчили матеріал до іспитів? Чи користувалися Ви якимись цікавими прийомами засвоєння знань? Якщо Ви знаєте такі секрети, обов'язково поділіться ними зі своїми учнями. Непогано попитати і знайомих, і вчителів, які працюють з Вами в рамках методичного об'єднання. Можливо, Вам вдасться створити для Ваших випускників своєрідну «скарбничку» прийомів засвоєння знань.

       5. Використовуйте при підготовці такий прийом, як роботу з опорними конспектами. Опорний конспект - це не переписаний бісерним почерком фрагмент підручника, це завжди схема матеріалу. Розробіть разом з учнями систему умовних позначень і не шкодуйте часу на оформлення конспекту - на великому аркуші, на дошці. Старшокласники добре засвоюють зміст матеріалу через таку просту і приємну для них діяльність.

       6. Розслаблення зменшує внутрішній неспокій, покращує увагу і пам'ять. Для розслаблення і зняття напруги відмінно підходять дихальні вправи і аутогенне тренування. Для початку освойте ці вправи самі (вони Вам теж не завадять), а потім позаймайтеся з учнями. Включайте ці вправи в структуру уроку, використовуйте їх для настрою класу перед контрольними роботами.