Криворізька загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 10 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 





Концепція розвитку закладу

Загальні положення

 

         Державна політика у сфері освіти в питаннях навчання та виховання під­ростаючого покоління визначає систему освіти, яка має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку учнів, тим самим виховуючи всебічно розвинену особи­стість, здатну реалізувати себе в повній мірі у дорослому житті, виховати конкурен­тоспроможну особистість, яка має попит на сучасному ринку праці. Концепція розвитку Синявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століт­тя»), «Про загальну середню освіту», «Про Національну доктрину розвитку освіти», відповідними Указами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, зокрема, Національною доктриною розвитку освіти, "Концепцією інформатизації України", "Концепцією профільного навчання в старшій школі", "Державною програмою "Вчитель", Державним стандартом базової і повної середньої освіти та Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для початкової, основної та старшої школи.

 

Обґрунтування  необхідності розроблення Концепції розвитку  Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10

 

Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням — готувати нову людину - громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм,  гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократи, свободи, справедливості.

Аналіз організації освітнього процесу в закладі та усвідомлення проблем розвитку загальної середньої освіти в Україні на сучасному етапі викликали необхідність розробити Концепцію розвитку Криворізької загальноосвітньої школи  І-III № 10 ступенів на період 2013-2018 років з метою реалізації місії закладу: створення  умов  для  всебічного розвитку особистості, творчої самореалізації молоді, виховання покоління людей,   здатних ефективно працювати  і  навчатися  протягом  життя, оберігати  й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства,   розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову  європейської та світової спільноти.

Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання  в  широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати все нові й нові способи та види діяльності. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Умови, за яких дитина може проявити не лише інтелек­туальну компетентність, але й компетент­ність соціальну.

Ідеї розвитку

 

1.  Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 має статус закладу із навчанням українською мовою та повинна забезпечувати комплексну програму розвитку дітей у системі безперервної освіти, доступність навчання для всіх дітей.

2. Будувати навчально-виховний процес на основі глибокого всебічного вивчення особистості школяра шляхом ефектив­ної роботи психолого-соціальної служби в закладі, науково-обґрунтованого діа­гностування, аналізу динаміки розвитку кожної дитини, створення відповідних умов для задоволення її зростаючих по­треб і активної участі в житті соціуму.

3.У закладі слід особливу увагу приді­ляти гармонійному розвитку, вихо­ванню загальнолюдських цінностей, формуванню базової культури учнів, зміцненню здоров'я, наданню допомоги у саморозвитку кожного школяра.

4.Зміцнити зв'язки школи з дошкільними, позашкільними закладами як основою створення і розвитку єдиного педагогіч­ного комплексу. Разом із тим здійснюва­ти багатопрофільність та різнорівневість навчання, розробляти і відбирати най­більш ефективні технології  навчання.

 

Шляхи реалізації Концепції розвитку:

 

¾   забезпечення ефективної діяльності загальноосвітнього закладу з метою створення сприятливих умов для організації навчально-виховної діяльності;

¾   формування системи виявлення обдарованої молоді;

¾  створення сприятливих умов для підтримання творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності, популяризації  педагогічних  здобутків;

¾   впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес;

¾   проектування управлінської діяльності.

 

Структура школи

 

1. Заклад має  1-11 класи для учнів віком від 6 до  17 (18) років.

2. Термін навчання:

¾   І ступінь — початкова школа (загальноосвітні класи);

¾   ІІ ступінь  — базова загальна середня школа  (загальноосвітні  класи, класи з  допрофільним вивченням окремих предметів);

¾   ІІІ ступінь — повна загальна середня школа (профільна освіта).

3.  Для   закладу  визначено мікрорайон   (наступні вулиці  Менделєєва, Машинобудівна ,  Рилєєва, Плеханова, Халтуріна, Тургенєва, Умнікової, Цини, Урицького, Чередниченко,  Желябова, Челюскінців, Балтійська, Курячого, X - річчя Жовтня, Бажана, Комуністична, . Єгорова), діти якого зараховуються до нього.

      Незалежно від місця проживання до закладу зараховуються діти, які виявили бажання тут навчатися.

 4. Наповнюваність кла­сів, їх поділ при вивченні профільних та інших предметів    визначається наказами МОН України.

5. В школі І ступеня працює група продовженого дня.

 

Мета і завдання

 

Метою навчання в школі є виявлен­ня і розвиток здібностей кожної дитини, формування духовно багатої, фізично роз­виненої, творчо мислячої, конкуренто­спроможної особистості - громадянина України.

Основними    завданнями    навчально-виховного процесу є:

¾   поєднання навчально-виховної роботи з науково-методичною;

¾   використання поряд з традиційними методами та формами навчання і виховання інноваційних педагогічних технологій тощо.

¾   на першому ступені навчання продо­вжувати роботу, розпочату в дошкіль­них закладах  під контролем районного логопеда, психолого-педагогічної служби школи з урахуванням індивідуальних особливо­стей і варіативності навчання;

¾  на другому ступені реалізовувати ба­зовий, допрофільний компоненти на­вчання з наданням можливості вільного вибору напрямків варіативного ком­понента з правом переходу від одного додаткового курсу до іншого за умови збереження гнучкої трирівневої си­стеми навчання відповідно до нахилів і здібностей та психолого-соціального супроводу навчально-виховного про­цесу, що коригує розвиток кожної дитини;

¾  на третьому ступені здійснювати про­фільне навчання, що забезпечуватиме наступно-перспективні зв'язки між (загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного про­філю).

 

 Організація навчально-виховного процесу

 

1. Заклад працює за навчальним планом, що складається на основі розроблених МОН України базових навчальних пла­нів із конкретизацією допрофільного та профільного навчання.

2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експери­ментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять іннова­ційні технології навчання.

3. Допрофільна підготов­ка учнів забезпечується вивченням спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, а також відвідуванням за­нять у гуртках, товариствах.
У закладі може проводитись навчання учнів за індивідуальними навчальними планами.

4.Структура навчального року — се­местрова. Тижневий режим роботи регламентується розкладом занять.

5.Робочий навчальний план розробля­ється щороку на основі Типових на­вчальних планів МОН України.
Основою конструювання робочого на­вчального плану є визначення зв'язків, які сприяють розумовому розвитку учнів, самопізнанню й усвідомленому особистісно професійному самовизначенню.
Виявлення цих зв'язків визначає місію школи й виражає узгодженість підходів до побудови змісту шкільної освіти. Результати узгодження таких під­ходів, визначення місця та значущості кожної освітньої галузі, їхня взаємодоповнюваність фіксується у пояснюваль­ній записці до навчального плану.
Робочий навчальний план закладу від­повідає наступним нормативам: кіль­кість навчальних годин, що визначає максимально допустиме навантаження учнів, не повинна перевищувати кількість годин, вказаних у Типових навчальних планах.

6.Вивчення навчальних дисциплін здій­снюється за програмами МОН України. Авторські навчальні програми можуть використовуватись у вивченні навчаль­них дисциплін робочого навчального плану, а також у вивченні дисциплін за вибором (за відсутності типових програм).

7.Система оцінювання знань учнів, по­рядок переведення та випуску, нагоро­дження визначаються МОН України.

8.Основною формою організації навчально-виховного процесу є класно-урочна система.

 

Умови навчально-виховного процесу

 

1.Питання формування культури здоров'я є пріоритетним напрямком діяльності органів управління закладом, учнів­ського самоврядування та психолого-медико-педагогічної служби.

2.Для створення відповідних санітарно-гігієнічних умов функціонування за­кладу передбачено:

¾   дотримання вимог державних органів санітарно-епідеміологічного контр­олю відповідно до чинного законо­давства;

¾   організацію раціонального режиму навчально-виховного процесу; про­ектування однозмінного робочого тижня з групою продовженого дня для школи І ступеня;

¾  введення стабільного рухового режи­му учнів: система рухової активності школярів включає щоденні фізичні заняття (уроки фізичної культури, за­няття спортом за вибором, рухові паузи на уроках, ігрові перерви);

¾  організацію гарячого харчування учнів для різних груп здоров'я ді­тей і вчителів.

3.Основним завданням  за­безпечення  збережен­ня  життя  та  здоров'я учнів   закладу  є   конт­роль за станом здоров'я під наглядом шкіль­ної медико-психологічної служби та за необхідності коригування індивідуаль­ного рухового режиму, здійснення профілактики та діагностики захворювань, проведення щеплень, надання стоматологічних послуг.

4.Приділяти особливу увагу пропаганді здорового способу життя, залучати дітей до регулярних занять фізичною куль­турою і спортом. Раціонально викори­стовувати наявну матеріально-технічну базу, ігрові й спортивні майданчики.

5.Сприяти впровадженню інформаційно-освітніх програм за проектом «Діа­лог», «Рівний рівному».

6.Організовувати змістовне дозвілля ді­тей під час канікул.

 

Кадрове забезпечення

 

1. Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розпису.

2. Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов'язків, визначених у посадових інструкціях.

3. Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особи­стостями.

4.  Крім  виконання  соціального за­мовлення   на  надання   обов'язкової середньої освіти, учитель має пра­во на вияв творчої індивідуаль­ності, на інноваційну діяльність у  процесі  власної педагогічної діяльності.

5. Запровадження рейтингу вчителів школи та його врахування для мотивації педагогічних працівників.

 

Організація   науково-методичної роботи

 

1.Організаційно-педагогічну модель за­кладу складають:

¾   учителі-предметники;

¾   методична рада;

¾   творча група;

¾   соціально-психологічна служба;

¾   інформаційно-методична служба (бі­бліотека, читальна зала, методичний кабінет);

¾  медична служба.

2.Науково-методична робота в закладі здійснюється в рамках шкільного про­екту за програмою підготовки творчого педагога-психолога-дослідника.

 

3.З метою проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педагогічних працівників забез­печується своєчасне проходження ни­ми курсів підвищення кваліфікації та атестацію.

 

4.Навчально-методичне забезпечення освіти та позакласну діяльність з пред­метів здійснюється через орга­нізацію роботи шкільних предметних комісій.

 

5.Соціально-психологічна служба закла­ду здійснює психологічний супровід освітньо-виховного процесу.

6. Медична служба в рамках шкіль­ного  проекту  забезпечує   реалізацію програми здорового способу життя.

7.Інновативність науково-методичної роботи з педкадрами забезпечується модульними нововведеннями.

 

Управлінська діяльність

 

1. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

¾ загальні збори;

¾ педагогічна рада;

¾ рада школи;

¾   менеджери  закладу (заступ­ник директора з HBP, психолог, соціальний педагог);

¾ атестаційна комісія;

¾   батьківський  ко­мітет;

¾ учнівське самоуправління.

2.Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, проектування, керування навчально-виховною діяль­ністю, моніторинг.

3.Річне планування здійснюється з ви­користанням програмно-цільового під­ходу. План будується на основі під­готовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ  згідно  з Концепцією школи.

4.При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає екс­пертизі в кінці року.

5.З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ла­нок закладу, робота педагогів-новаторів в режимі самоконтролю, оволодіння технологією експертної діяльності.

 

 

Фінансово-господарська діяльність

 

Фінансово-господарська діяльність за­кладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надхо­дять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансу­вання закладу є добровільні благодійні внески батьків. Розподіл коштів добро­вільних батьківських внесків здійснюється загальношкільним батьків­ським комітетом. Не використані в поточ­ному звітному періоді (навчальному році) кошти не підлягають вилученню і вико­ристовуються в наступних звітних періодах.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Концепції розвитку закладу здійснюється шляхом:

¾   зміцнення матеріально-технічної бази;

¾   поповнення існуючих кабінетів на­вчально-наочними посібниками, до­відковою, методичною, науково-популярною літературою;

¾   організації виготовлення саморобних навчальних посібників;

¾   придбання комп'ютерної техніки, тех­нічних засобів навчання;

¾   поповнення бібліотечного фонду;

¾   придбання меблів, спецодягу.

 

Додаток 1

 

Науково-методичний проект

«Активне впровадження інноваційних технологій

з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу»

 

Мета проекту:

Шкільний освітній проект призначений задовольнити потреби:

¾   учня у формуванні пізнавальних і  ціннісних основ особистісного і професійного самовизначення, гуманістичної орієнтації особистості;

¾   забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку;

¾   суспільства — виховання громадянина демократичної держави України, здатного до ефективної життєдіяльності у XXI столітті.

Завдання проекту:

¾   зростання іміджу закладу;

¾   розробити в рамках проекту програми для забезпечення втілення інноваційних нововведень;

¾   зміцнення матеріально-технічної бази, спрямованої на сучасний рівень освіти;

¾   підвищити престиж навчання засобом профільної школи ІІІ ступеня;

¾   домінантою виховного процесу є ви­ховання в учнів патріотизму з новим змістовим наповненням;

¾   активізація та всебічний розвиток твор­чих здібностей педагогів, формування в них зацікавленості сучасними на­уковими ідеями, дослідницькою та експериментальною роботою.

Час реалізації проекту

Шкільний освітній проект «Активне впровадження інноваційних технологій з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу» реалізується протягом 2013-2018 років за етапами:

¾   підготовчий (2013-2014 н. р.) — аналіз стану  освітнього   процесу  в  закладі;

¾   формуючий (2014-2015 н. р.) — роз­робка  програм   до   проекту  з   метою реалізації Концепції розвитку закла­ду

¾   впроваджувальний (2015-2016 н. р, 2016-2017 н.р.) - реалізація програм шкільного проекту;

¾   контрольно – узагальнюючий (2017-2018 н.р.) – моніторинг ефективності впровадження шкільного проекту.

п/п

Зміст діяльності

термін

1.

Проаналізувати стан освітнього процесу в закладі

Вересень, 2013

2.

Розробити   шкільні   програми для забезпечення реалізації шкільного  проекту

2014 - 2015

3.

Проведення  інвентаризації матеріально-технічної  бази

Щороку

4.

Робота щодо впровадження інноваційних модуль­них нововведень в рамках шкільних програм

2015 - 2017

5.

Аналіз і коригування дослі­джень  ефективності  роботи кожного  модуля

Щороку

6.

Моніторинг   ефективності впровадження   шкільного проекту  

2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи реалізації проекту

Основний вектор реалізації проекту - розвиток системи управління закладом, що включає наступне:

¾   інтегрованість середовища школи;

¾   гнучка взаємодія в педагогічному ко­лективі;

¾   оптимальне розв'язання педагогічних суперечностей;

¾   створення комфортного психологічного середовища загалом;

¾   забезпечення активної і скоординова­ної діяльності учасників навчально-виховного процесу;

¾   організаційна робота керівників за­кладу щодо формування педагогічного колективу однодумців;

¾   досягнення організаційного ефекту шляхом спільної реалізації завдань, які містить Концепція і річний план;

¾   стимулювання фахового розвитку вчи­телів.

 

Експертиза проекту стратегічного роз­витку та його впровадження

Експертна процедура передбачає на­ступні кроки:

1.Формування групи експертів.

2.Визначення мети роботи групи.

3.Вибір способів оцінки та узагальнення інформації.

4.Визначення критеріїв.

5.Проведення процедури експертизи.

6.Заповнення протоколів результатів екс­пертизи.

7.Визначення подальшої стратегії щодо впровадження проекту.

 

Додаток 2

 

Шкільна програма  «Обдарована дитина »

 

Мета - своєчасно виявити та розвинута творчий потен­ціал особистості.

 Завдання:

1. Забезпечити сприятливі умови поетапного розвитку дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей, а також специфіки прояву творчого потенціалу в різних видах діяльності;

2. Надати кожному учневі допомогу по розвитку його здібностей;

3. Піклуватися про зростанні творчої активності учнів;

4. Стимулювати розвиток творчого потенціалу особистості

 
Прогноз програми "Обдарована дитина"

 

1. Більшість учнів відчує впевненість у собі, повірить у власні сили.

2. Школярі оволодівають практичними прийомами і навичка­ми саморегуляції самовдосконалення.

      Як наслідок роботи з обдарованою молоддю:

¾   вихід творчого оригінального продукту;

¾   генерація нових ідей;

¾   перенесення знань, умінь в нові ситуації;

¾   спеціалізація, самовизначення кожної особистості.

 

Центр підтримки обдарованої молоді

 

1. Класний керівник.

2. Директор школи.

3. Заступник директора з навчально-виховної роботи.

4. Методичні об’єднання.

5. Психолог.

6. Соціальний педагог.

7. Голова батьківського комітету.

 

 

Програма підтримки обдарованих дітей передбачає чотири етапи:

1.     Діагностико-організаційний;

2.     Проективний;

3.     Сумісно-діяльнісний;

4.     Аналітико-корекційний

і забезпечується за рахунок оптимального поєднання та взаємодії різних її видів (безпосереднього Й опосередкованого ), форм (індивідуальної та ігрової) і характеру (превентивного й оперативного).

 

Додаток 3

 

Прогностична модель випускника школи І ступеня

 

Випускник школи І ступеня — особистість, яка:

1.Свідомо дбає про підтримку, збереження й розвиток власного фізичного здоров'я. Має до­статні уявлення про свій внутрішній світ, «психіч­не я».

2.Виявляє знання й достатній рівень володін­ня рідною мовою.

3.Має необхідні знання з англійської мови, ін­форматики.

4.Уміє спілкуватися, слухати, може відчути по­чуття іншої людини, прагне допомагати людям. Уміє робити добро. Хоче й уміє пізнавати себе й ін­ших. Володіє почуттям такту.

5.Здатна творчо засвоювати знання. Має гнуч­кий стиль мислення.

6. Має сформовану потребу саморозвитку, по­требу управління власним тілом і емоціями.

7. Має сформовану адекватну самооцінку. Во­лодіє еталонами стосунків із батьками, іншими дорослими, ровесниками, еталонами бережного ставлення до природи, речей. Позитивно ставить­ся до власної діяльності.

8. Має достатньо розвинений художній смак. Розуміє й любить прекрасне.

 

Прогностична модель випускника школи II ступеня

 

Випускник шкапи II ступеня — особистість, яка:

1.Позитивно ставиться до себе, дбає про без­пеку свого здоров'я й життя.

2.Має чіткі уявлення про свій внутрішній світ, «власне психічне Я».

3.Може визначити свої здібності й інтереси, шляхи їх реалізації.

4.Уміє спілкуватися з однолітками, оточуючи­ми людьми.

5.Має сформовані навички правомірної по­ведінки.

6.Володіє державною мовою як засобом спіл­кування, пізнання культурних цінностей, засобом вираження особистості.

7.Має достатні знання для здобуття подаль­шої освіти.

8. Розуміє необхідність турботи про дов­кілля.

9.   Розуміє красу навколишнього світу, дбає про його збереження.

 

Прогностична модель випускника школи III ступеня

 

Випускник школи  III ступеня — особистість, яка:

1.Розуміє, що найвища цінність—людина, яка живе в об'єктивно існуючому, якісно різноманіт­ному світі. Розуміє, що поза людиною для люди­ни світу немає.

2.Має міцну нервову систему. Дбає про збере­ження власного здоров'я, має чіткі уявлення про свій внутрішній світ, «психічне Я».

3.Має власні погляди на сенс і мету людсько­го життя; знає, чим визначається право людини на життя.

4.  Усвідомлює, що є для неї необхідним для більш повної реалізації своїх задатків і можли­востей, обрання шляху для майбутньої професій­ної діяльності.

5.Уміє у процесі спілкування гармонізувати свої взаємини з іншими людьми, виявляти не­гативне ставлення до проявів антигуманізму,нетерпимості, зневаги до інших людей, проявів насильства тощо.

6.Знає основи системи правоохоронної систе­ми, конституційного ладу України, має початкові знання з цивільного, сімейного, трудового, кримі­нального права.

7.Уміє діяти в типових життєвих ситуаціях від­повідно до норм права; має тверді переконання в необхідності суворого дотримання законів, не­примиренна до протиправної поведінки.

8.Досконало володіє державною мовою як за­собом спілкування, пізнання культурних ціннос­тей, засобом самовираження.

9.Має достатні знання для подальшого здобут­тя професійної освіти, гнучкий стиль мислення.

10.Орієнтується в основних досягненнях і про­блемах культурного розвитку сучасного людства, усвідомлює історичні корені й сучасні проблеми відродження національної культури.

11.Має розвинену потребу в самоосвіті.

12.Має сформовану алгоритмічну культуру як особливий аспект культури мислення.

13.Має розвинену здатність адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативна, творча.

14.Має сформовані загальнолюдські духовні цінності, національну свідомість, позитивні ри­си характеру.